Олександр був безмежно відданим фанатом клубу «Динамо».

7 червня в Києві відбувся п’ятий футбольний Кубок пам’яті бійця «Азову» Олександра «Гряна» Гряника.

Цю важливу подію організували батьки та друзі захисника.

З самого дитинства Олександр захоплювався спортом, а згодом його серце віддалося футболу. Він постійно грав із товаришами, брав участь у турнірах і змаганнях, але згодом почав активно займатися фанатським рухом.

Олександр обрав «Динамо» як свій клуб, а саме з футбольними фанатами він почав свою боротьбу під час Революції Гідності.

Мати Ольга згадує: “Він завжди говорив: „Я просто подивлюсь, стоятиму осторонь“. Але згодом я побачила фото в інтернеті, де Саня кидає коктейлі Молотова. Він рідко щось розповідав, напевно, аби заспокоїти нас.”

Після Революції Олександр хотів приєднатися до військових, але батьки переконали його закінчити університет. Врешті-решт, він все-таки вирішив вступити до «Азову».

Під час служби «Грян» спробував себе в різних підрозділах: піхота, кулеметник, пресслужба та снайпери.

Сім'я просила його повернутися до цивільного життя після шести років служби, але для нього це було нелегке рішення.

На Новий 2022 рік він надіслав нам великий календар із «Азову», в середині якого був його рапорт на звільнення. Ми були надзвичайно щасливі!” — згадує Ольга Гряник.

Але з початком повномасштабного вторгнення Олександр без вагань став на захист Києва та області. Він прагнув приєднатися до побратимів у Маріуполі.

Коли «Грян» дізнався про план авіаційного прориву до Маріуполя, він зголосився одразу. В перший же день в місті він отримав поранення, але відмовився від госпіталізації та залишився на «Азовсталі».

На жаль, 8 травня російські війська завдали удару по бункеру, де перебував Олександр. Його поховали в Києві на Лук'янівському кладовищі.

Попри все, рідні та близькі знаходять сили вшановувати пам’ять «Гряна» через його улюблені справи.