Згідно з оновленою концепцією розвитку культури на 2025-2030 роки, Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) має намір надати більшу автономію підпорядкованим установам. Це дозволить посилити "стійкість культури як соціальної системи", що є однією з ключових цілей нового документу.
Докладніше про цю стратегію поділилася перший заступник міністра культури Галина Григоренко в ефірі Радіо Культура.
"Однією з основних цілей є підвищення стійкості культури як соціальної системи. Наша культурна структура походить з Радянського Союзу і налічує більше 30,000 закладів. Нам потрібно провести трансформацію, оскільки вона нині надто регульована, а за роки незалежності не було суттєвих реформ, що б змінили державну підтримку та фінансування з місцевих бюджетів.", - підкреслила Григоренко.
Як зазначила перша заступниця міністра, культурні установи стикаються з значними обмеженнями системи та надмірною регуляцією:
"Фактично будь-які інновації або спроби змінити щось в закладі культури стикаються з перевірками, що можуть призвести до штрафів... Тому немає жодного стимулу для змін.".
Однією з ключових метою Міністерства є "лібералізація діяльності культурної сфери", тобто зміна системи державного управління та підтримки, просування автономії для забезпечення стійкості різних культурних установ.
Для реалізації стратегії також потрібні кошти з недержавних джерел, тому паралельно буде розроблено законодавство про меценатство в культурній сфері.
Про стратегію
Прийнятий 28 березня документ "Стратегія розвитку культури 2025-2030" вважається першим комплексним урядовим проектом, який пропонує розглядати культуру як елемент національної безпеки та сталого розвитку України.
Галина Григоренко зазначає, що під час розробки стратегії МКСК провело серію конференцій у різних містах України, таких як Харків, Одеса, Львів, Вінниця, Київ. Також проводилися зустрічі та обговорювалися пропозиції від громадського сектору та незалежних організацій.
У новоствореній стратегії визначено 4 основні цілі:
- зміцнення людського капіталу через культурні практики;
- збереження, захист та використання культурної спадщини;
- підвищення стійкості культури як суспільної системи;
- інтеграція української культури у глобальні культурні процеси.
Перший пункт стратегії, зміцнення людського капіталу, передбачає, що культурні установи будуть більш відкритими для людей:
"Це означає, що наші заклади культури повинні стати відкритими, не лише бібліотеками, які зберігають книги, а просторами для соціального взаємодії з громадою. Музеї, наприклад, мають активно працювати над локальною ідентичністю та історією, а також планувати майбутнє на основі нашого минулого.".
Крім того, працюють над заходами для евакуації культурних цінностей з прифронтових територій, розвитком горизонтальних зв'язків з міжнародними установами і постійним спілкуванням між ними та українськими колегами.