Студенти-кінофахівці з Київського національного університету театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого, Алік Дарман та Володимир Прилуцький, виявили в архіві дві українські кінострічки з 1920-х років. Вважалося, що вони зберігаються лише в російських архівах.

Згідно з інформацією від Довженко-Центру, студенти знайшли фільми "Трипільська трагедія" Олександра Анода-Анощенка 1926 року та "Секрет рапіду" Павла Долина 1930 року. Раніше вони виявили стрічку "Карл Бруннер" 1936 року.

"Ці плівки є контратипами, частиною комплекту вихідних матеріалів фільму. З них роблять позитивні копії для прокату. Це унікальний випадок, адже в інших архівах зазвичай зберігаються лише позитиви, а вихідні матеріали – рідкість. Ми вже запланували сканування цих фільмів, тож незабаром їх можна буде переглянути", – зазначила керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.

"Трипільська трагедія" вважається однією з найзначніших кінознахідок останніх років в Україні. За словами кінознавця Олега Оліфера, стрічка була вироблена на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ.

Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року, що є кривавою сторінкою Української революції та Громадянської війни 1917-1921 років, яка стала основою міфу комуністичного молодіжного руху в СРСР.

Стрічка виконана в жанрі пригодницького кіно з багатьма сценами боїв і перестрілок за участю сотень статистів, кавалерії та артилерії. У фільмі акцентується увага на жорстокості повстанців.

Хоча фільм здобув популярність, критики та кіновиробники оцінили його негативно. Стрічку критикували за натуралізм і показування негативного прикладу для українського селянина. Автор сценарію, Григорій Епік, пізніше був засуджений і розстріляний під час сталінського терору.

"Секрет рапіду" був знятий на Київській кінофабриці. Це перший фільм Павла Долина, знайдений в Україні.

Павло Долина – визначний український режисер і актор 1920-1930-х років, який працював у Молодому театрі Леся Курбаса та інших театрах. Дебютував як кінорежисер у 39 років і за короткий час зняв вісім повнометражних фільмів.

Після публікації критичної статті "Ідеологічними манівцями" у 1932 році, Долина відходить від кінематографу і переходить на роботу в "Техфільмі".

"Секрет рапіду" демонструє типовий для радянського кіно конфлікт між колективним та індивідуальним, новим і старим.

"Знахідка "Секрету рапіду" – це довгоочікуване повернення для дослідників українського кіно. Це можливість по-новому поглянути на український кіноканон і ознайомитися з творчістю значимого режисера" – зазначає Олег Оліфер.