У 2025 році Україна змогла підвищити свої показники в Індексі сприйняття корупції на один бал, зайнявши 104-ту позицію серед 182 країн. Про це йдеться у звіті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Згідно з даними Transparency International Ukraine, тепер Україна має 36 балів в Індексі сприйняття корупції. Помірний прогрес дозволив країні піднятися на 104-те місце в міжнародному рейтингу.
Ці результати відображають період, коли в Україні були закріплені основи антикорупційних інституцій, продовжувалися заходи Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, а також активно розроблялася нова Антикорупційна стратегія на наступні п’ять років.
Викривачі корупції отримали перші нагороди за рішеннями суду, запрацював механізм лобіювання, а також відбулась реформа управління арештованими активами.
Цей період супроводжувався численними викриттями корупційних злочинів та збільшенням кількості вироків для високопосадовців.
Від 2013 року Україна досягла прогресу на 11 балів, піднявшись з 144-го місця в рейтингу (+40 позицій).
Таке зростання показали лише близько 20 країн. Водночас, загальний світовий тренд залишається незмінним - більшість держав не покращують, а навіть погіршують свої показники в Індексі.
Як зазначили у НАЗК, Україна є єдиною країною у світі, яка покращує антикорупційні показники під час великої війни та окупації.
За чотири роки російської агресії, порівняно з довоєнним 2021 роком, Україна додала 4 бали до свого Індексу.
Індекс сприйняття корупції оцінюється за 100-бальною шкалою, де 0 означає, що корупція домінує в суспільних відносинах, а 100 свідчить про її практичну відсутність.
Transparency International вимірює Індекс з 1995 року. Оновлена методологія 2012 року дозволяє порівнювати дані лише з цього часу.
Бали, отримані країнами в Індексі, відображають не об’єктивну реальність корупції, а сприйняття експертами та підприємцями.
Індекс оцінює лише сприйняття корупції в публічному секторі, не враховуючи побутову корупцію.
Індекс є агрегованим показником, сформованим на основі 13 різних джерел, зокрема досліджень, звітів та опитувань від 12 установ (для України у 2025 році - на основі 8 джерел, таких як Індекс трансформації Фонду Бертельсманна, опитування менеджерів від Світового економічного форуму, індекс “Варіації демократії”).
Різні джерела Індексу зосереджуються на різних аспектах, зокрема на ефективності покарань за корупцію, прозорості використання бюджетних коштів, рівні державного втручання в економіку, захисті викривачів та висвітленні корупційних випадків у медіа.
За словами Віктора Павлущика, голови Національного агентства з питань запобігання корупції, в новій Антикорупційній стратегії до 2030 року буде акцент на цифровізації, оскільки вона зменшує корупційні ризики.
