Сьогодні київське метро святкує свою 65-ту річницю. Протягом останніх чотирьох років воно функціонує в умовах війни, виконуючи роль не лише транспортної системи, а й укриття, що рятує життя багатьом мешканцям столиці.
З перших днів агресії співробітники метро стали на захист країни — частина з них продовжує працювати під землею, інші пішли на фронт.
«На жаль, серед нашого колективу є ті, хто не повернувся. 31 працівник метро загинув, захищаючи нашу свободу. Це були висококваліфіковані спеціалісти, добрі друзі, люблячі батьки — люди, які щодня забезпечували рух столиці, а потім стали на її захист», — зазначили в пресслужбі Київського метрополітену.
У метро підкреслили, що пам'ять про загиблих — це невід'ємна частина історії підземки, яка продовжує функціонувати незважаючи на всі труднощі.
Перші станції — «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро» — були побудовані майже вручну. Сьогодні вони є частиною архітектурної спадщини.
У 1950-х роках більшість робіт проводили без сучасних технологій: землю і бетон вантажили вручну, що вимагало великих зусиль і ресурсів. Це був один з найбільших інфраструктурних проєктів в Україні на той час.